Чи варто «купатися» в ополонці на Водохреще?

Хрещення Господнє або ж Водохреще – релігійне свято, яке відзначають 19 січня. Останнім часом набуває популярності практика купання в ополонці у цей день. У Рівному такі масові купання, як правило, організовуються на Басівкутському озері. Хоч минулого року через пандемію такі масові скупчення людей заборонили, та сміливці все одно знайшлися. Багато хто вірить, що якщо опуститися у крижану купіль, то свячена вода змиє всі гріхи. Але чи так це, і чи потрібна така традиція?

Про купання в ополонці не зазначено в жодному визнаному релігійному тексті, християнські священники не мають єдиної згоди щодо доцільності купання в ополонці на Водохреще, а досліджуючи це питання ретельно, можна помітити, що українці ніколи раніше не мали такої традиції. Розповідаємо, чому купання в ополонці стало таким популярним в останні роки, а також, чому воно не про християнську віру.

Важливо розуміти суть християнського свята й не плутати його з традиціями або народними віруваннями, а тим більше – із забобонами чи марновірством.

Рівненський священик Василь Рудницький та Православна церква України розповідають про те, що традиція занурення в крижану воду нічого спільного з церковною традицією.

Купання в ополонці – не українська традиція

Українські етнографи не фіксували у минулих століттях масових хрещенських купань, тим паче у тому вигляді, як це відбувається нині – зі святкуванням опісля.

Українські віряни здавна відзначають релігійне свято Водохреще, освячують воду та забирають її додому, де зберігають для особливих випадків. Проте про поширене та масове пірнання в ополонці немає згадок та фіксованих спогадів. Так, саму ополонку у селах робили, але це не стосувалося купання у ній. У попередньому столітті священники робили ополонку, ставили хрест та освячували воду. Є спомини про те, що ще обливали хрест буряковим квасом, щоб забарвити його у червоний колір, який нагадує кров. Потім люди набирали освячену воду з ополонки та несли її додому. Вважалося, що зберігати її потрібно біля ікон до наступного Водохреща. Коли ж наступного року наставав час знову йти набирати освячену воду, то віряни виливали залишки торішньої води у колодязь або напували худобу і тварин.

Що відбувається з водою на Водохреща АбоВелика Агіасма

Освячена на Водохреща вода зветься «Велика Святиня». Вода набуває святості та вважається, що здатна допомагати, перш за усе, духу людини, а не тілу. Процес освячення води на Водохреща також називають у релігійній термінології Великою Агіасмою. Священники наголошують на тому, що потрібно ставити з особливою побожністю до такої святині, а також пам’ятати, що не у кількості справа. Тому не потрібно просити покропити ще більше та набирати цілі каністри свяченої води. Важливо, що усі релігійні свята та ритуали про душу, а не про тіло. Тому зі злими, гріховними думками та діями не варто сподіватися на Господню милість, якщо набрали найбільше води на Водохреще.

Чому не варто купатися в ополонці на Хрещення Господнє?

Враховуючи те, що освячена вода є святинею, то її не можна оскверняти. Якщо ж ви сподіваєтеся, що освячена вода в ополонці змиє ваші гріхи, то даремно. Це так не працює. Вода не змиває гріхи, бо гріх – це не зовнішня проблема, а внутрішня хвороба душі. Пірнання у ріку не заміняє Сповідь та Причастя. А ще ви таким чином оскверняєте її, коли занурюєте голе тіло. Потрібно бути пристойними та побожними, а такі голі купання не мають нічого спільного з соромом. На жаль, практика пірнання в ополонку часто супроводжується вживанням алкоголю та лайливими словами (адже холодно). Церква не заохочує нічого з цього. Галасливі зібрання також далекі від релігійного свята.

Якщо ви все ж таки переконані, що повинні зануритися в ополонку, то зробіть це без зайвих очей, у пристойному вигляді, а не голяка, помоліться та вертайтеся додому. І все ж пам’ятайте, що ви не повинні цього робити!

Якщо не можна купатися в ополонці, то чому можна купатися у ріці Йордан?

Купання у ріці Йордан це не аналог пірнання в ополонку на Водохреща. Віряни це роблять у спомин про хрещення Ісуса. Також особливою умовою відвідин Йорданіту (релігійного центру на ріці Йордан) є пристойний вигляд. Всі занурюються у довгих, нижче коліна, футболках.

Звідки прийшла в Україну традиція купатися в ополонці?

Українці не мали такої традиції купання в ополонці, проте її мали росіяни. Ще московський церковно-правовий документ (Стоглав, 1551 року) забороняв вдаватися до купань у «прорюбях» на Водохрещі. Називав це поганським видовищем і погрожував карою для тих, хто це практикує. Але ніякий «Стоглав» цього явища в Росії не викорінив.

Україна, українці, ще козаки на Січі, не мали такого звичаю, як занурення у воду на Водохрещі. Олекса Воропай в «Звичаях нашого народу» ніде не зазначає, що українці на Хрещення Господнє моржували. Наші предки взагалі настільки шанобливо ставилися що води, що ще тиждень після освячення рік не ходили на них навіть прати.

У 2000-ні роки участь у хрещенських купаннях стала візитівкою українських політиків, які хотіли були ближчі до народу, проте до якого саме?