Цей натуральний камінь складається з природних мінералів — польового шпату, кварцу, слюди та інших включень, які визначають його колір і малюнок. Наприклад, у сірому граніті великий вміст кальцієвого алюмосилікату, у червоному — натрієвого і калієвого польового шпату.
Гірську породу розрізняють за зернистістю:
- дрібна — розмір зерна не перевищує 2 мм;
- середня — діаметр зерна 4-5 мм;
- велика — переважають включення розміром до 10 мм.
Загалом, гранітна порода не боїться механічних впливів, високих або низьких температур, вологості та інших екстремальних умов. Він має високу твердість (від 7 одиниць за шкалою Мооса), тому його досить складно обробляти.
Способи обробки граніту
За допомогою спеціального обладнання, інструментів і технологій поверхню гранітних плит роблять глянцевою або матовою, змінюють її фактуру і підвищують стійкість до механічних впливів та інших зовнішніх факторів.
Різання каменю
Виготовлення виробів з натурального каменю починається з різання великих кам’яних слебів для отримання більш компактних блоків. Різання також може бути художнім, наприклад, при створенні декору або пам’ятників.
Для різання граніту застосовують різні технології. Для міцних порід зазвичай використовують гідрорізку. Струмінь води з дрібнодисперсними абразивними частинками під високим тиском направляють на гранітний камінь. Вода може різати матеріал на шматки з різною величиною радіуса заокруглення з ідеально рівними краями.
Термічна обробка
Термообробка — термлення або вогнева обробка за допомогою газових пальників і пропано-бутанової суміші. Камінь обробляють полум’ям, нагрітим до 2500 градусів. Унаслідок такого впливу з нього видаляються нестійкі та крихкі включення. Кам’яна поверхня стає твердішою, рельєфною і шорсткою. Після вогневої обробки природний малюнок зберігається. Для термління підходить дрібнозернистий багатомінеральний граніт.
Термооброблений камінь використовують в оздобленні інтер’єрів, для облицювання підлоги, сходів. В умовах заморозків і підвищеної вологості шорсткість підвищує безпеку, наприклад, при мощенні вуличних сходинок гранітною плиткою, дає змогу приховати дрібні дефекти облицювання (відколи, тріщини, перепади поверхні). При виготовленні плитки обробляють вироби товщиною від 20 мм (10 мм плитка лопне або трісне від нагрівання).
Бучардування — ударна обробка
Роботи виконують бучардами (ручними або автоматичними) із зубчастою робочою поверхнею для нанесення заглиблень на площину. Результат обробки — рельєфна, неслизька поверхня без гострих виступів і різких перепадів висоти. При цьому зберігається природна естетика каменю — колір, малюнок, вираженість структури.
Перевага технології — можливість обробки плит на місці їх експлуатації, без демонтажу. Наприклад, поліровані гранітні проступи раніше встановлених сходів легко зробити безпечними, обробивши бучардою локальні смуги по краю.
Бучардування використовують:
- для підвищення адгезії гранітного облицювання;
- у декоративних цілях — для створення ефекту штучного старіння граніту, нанесення візерунків;
- у ремонтних роботах — ударним впливом знімається стертий шар. Камінь знову стає красивим.
Шліфування та полірування граніту
Шліфування — обробка абразивними інструментами, що надають каменю шорсткості. Граніт набуває матової текстури. Шліфуванням вирівнюють поверхні, видаляють подряпини, вм’ятини та інші дрібні дефекти, відновлюють природний малюнок каменю, усувають недоліки монтажу гранітних виробів.
Шліфування виконують роторною установкою, оснащеною алмазними чашками.
Стадії процесу:
- Обдирання — зняття поверхневого шару для вирівнювання поверхні. Найбільш трудомістка операція, яка займає до 70% часу всього процесу шліфування;
- Середнє шліфування — попередня обробка для усунення слідів обдирання. Граніт попередньо змочують водою, яка охолоджує і знепилює його;
- Лощення. Використовують полірувальні круги з дрібним абразивом. Після кількох проходів установки камінь стає матовим.
Полірування — отримання гладкої поверхні із дзеркальним блиском. Для самостійного полірування граніту, який частково втратив блиск і не має явних слідів ушкодження, користуються восками, пастами та іншими спеціальними препаратами. Камінь очищають від пилу/бруду, а потім тонким шаром наносять склад. Необхідно дочекатися його повного висихання і розтерти сухою тканиною до усунення розводів.
Для ліквідації грубих подряпин і відколів кам’яні вироби спочатку шліфують, а потім приступають безпосередньо до полірування. Можна використовувати полірувальні порошки. Суху суміш розбавляють водою і рівномірно наносять на полірувальний круг. Потім потрібну ділянку обробляють шліфмашиною протягом 5-7 хвилин, перевіряючи вологість полірувального шару. Оброблену поверхню миють, протирають насухо і наносять віск або захисний поліроль з підсилювачем кольору і блиску. Мінус обробки порошком — на граніті не виходить такий блиск, як на мармурі.
Виробники виробів з натурального каменю застосовують і іншу технологію — кристалізацію. В обробці беруть участь хімічні засоби з вмістом кислот, які вступають в реакцію з кальцитом, і «заплавляють» верхній шар каменю. Технологія дає можливість домогтися 90% ідеального блиску і заощадити час обробки на 20-30%.
Після хімічного полірування граніт сяє, як новий. Наносити захисні засоби не потрібно.
Полірування дозволяє:
- закрити мікропори каменю і захистити його від забруднень;
- посилити колір і його насиченість;
- прибрати дрібні потертості, подряпини;
- поліпшити водовідштовхувальні властивості.
Сфера застосування граніту
Природний камінь використовується в різних сферах:
- Будівництво та ремонти — роблять плитку для облицювання стін, підлоги, сходів. Матеріал підходить для зовнішніх і внутрішніх робіт. Гранітне облицювання можна ставити в місцях з підвищеною прохідністю. Воно не сприйнятливе до вологості, перепадів температур і високих навантажень;
- Створення пам’ятників, меморіальних дощок і обелісків. Вироби не вицвітають на сонці, не бояться сильного вітру. Навіть через 50 років не втратять свого первісного вигляду;
- Виготовлення стільниць, підвіконь. Міцний, міцний камінь не боїться подряпин, ударів та інших механічних впливів. Такі вироби прикрасять кухню, спальню або вітальню, прослужать десятки років і при цьому анітрохи не зміняться зовні.